Координаційна рада молодих юристів при Головному управлінні юстиції у Миколаївській області

 

Права дитини




 

Хід лекції:

  1. Сьогодні ми ознайомимося з основними принципами Конвенції про права дитини та іншими нормативними актами, що діють на території нашої держави, що охороняють права дитини і обговоримо ряд суттєвих питань.

Кожен із Вас  є неповторним, з індивідуальними рисами характеру та темпераменту. Ви ходите до школи, маєте сім’ю, друзів, захоплення. Ви живете в державі, яка зветься Україною.  Для своїх батьків  Ви діти, а для України - громадяни. Громадянин – це особа, наділена державою юридичними правами та обов’язками. У нашій країні людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Так записано у Конституції України – Основному Законі нашої країни.

Тож які ви маєте права?

Вправа  «Знайомство». Кожному учаснику тренінгу необхідно назвати слово, що асоціюється в нього з поняттям «право». Далі необхідно, щоб кожний стисло прокоментував написане слово, що асоціюється в нього з поняттям «право». 

Бліц-опитування:

-                     Що таке права людини?

-                     Для чого дитині потрібні права?

-                     Ви можете навести приклади своїх прав?

-                     Назвіть ті можливості, які потрібні для нормального існування людини?

-                     Хто, на твій погляд, повинен захищати твої права?

-                     Що, на твій погляд, повинні робити діти для запобігання порушенню їх прав?

Отже, ми з’ясували, що права людини – це можливості, що необхідні людині  для існування й розвитку. Людина  біологічна істота, тому їй потрібна їжа, житло, одяг. Водночас людина є соціальною істотою, тому їй необхідно мати змогу вчитися, працювати, спілкуватися з іншими людьми. Людина - громадянин певної держави, отже їй необхідно забезпечити можливість брати участь у житті держави та її справах.

Права людини не потрібно купувати, заробляти, унаслідувати, вони належать людям просто через те, що вони  - люди. Права людини не можна забрати,  вони є невід’ємними.

Дітям необхідний особливий захист зі сторони держави, адже їх легко образити. Дитина має всі права, які гарантовані дорослим, але, крім того, додаткові права, що забезпечують її розвиток.

Відповідно до ст. 1 Конвенції ООН про права дитини дитиною є кожна людська істота, яка не досягла 18-річного віку. Але раніше люди і гадки не мали про права дітей, з плином часу ситуація поступово змінювалась.
З початку ХХ ст. людство все більше уваги звертає на проблему захисту прав дитини, адже до того вважалося, що інтереси дітей природним чином співпадають з інтересами батьків; більше того, батьки краще знають, чого потребує дитина, тому виділяти дітей в окрему категорію громадян немає потреби.

У 1924 році у Женеві було прийнято Декларацію, яка стала першим міжнародним правозахисним інструментом, спрямованим безпосередньо на дітей. Женевська Декларація прав дитини є дуже важливим і прогресивним документом.

Женевська Декларація прав дитини містить 5 основних програмних пунктів:

1. Дитині повинні надаватися всі засоби, потрібні для її нормального матеріального та духовного розвитку.

2. Голодна дитина повинна бути нагодована; хвора дитина повинна отримати допомогу; сироті чи безпритульній дитині повинен бути наданий притулок і забезпечений догляд.

3. Дитина перша повинна отримувати допомогу під час лиха.

4. Дитина повинна мати дитинство і захист від усіх форм експлуатації.

5.Дитину треба виховувати в усвідомленні того, що її кращі риси повинні бути спрямовані на благо ближнім.

Відразу ж після Другої Світової війни, коли було створено ООН, світова спільнота стала приділяти особливу увагу проблемі прав людини. У 1948 році було прийнято Загальну Декларацію прав людини і вирішено підготувати новий міжнародний документ стосовно прав дитини. І 20 листопада 1989 року Декларація прав дитини була одноголосно ухвалена всіма 78 членами Генеральної Асамблеї ООН одноголосно. Текст Конвенції про права дитини готувався, обговорювався та узгоджувався більше десяти років. Конвенція ООН про права дитини - це угода між країнами, в якій проголошено необхідність створення всіх умов для її освіти, виховання, розвитку.  В ній записано, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Конвенція була прийнята та відкрита для підписання та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Цей особливий документ було ратифіковано 191 країною світу. 27 лютого 1991 року Верховна Рада України ратифікувала  (затвержила) міжнародну Конвенцію про права людини.  

Проголошення і схвалення цього важливого документа свідчить про те, що держави-учасниці дбають про своє майбутнє, готові вжити всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації, зобов”язуються забезпечувати дитині такий захист і піклування, які є необхідними для її благополуччя.

Конвенція ООН про права дитини  — головний міжнародний документ щодо захисту дітей і містить 54 статті. В них ви можете знайти 40 прав, які має дитина. Конвенція зазначає, що всі діти мають рівні права. Які ж саме права там перелічені? (Слово передається лектору, що демонструє презентацію).

 

  1. Окрім Конвенції ООН на території нашої держави діють й інші нормативні акти, що захищають права дитини. Одним із них є Закон України «Про охорону дитинства». Його завданням є розширення соціально-правових   гарантій   дітей,   забезпечення   фізичного, інтелектуального,   культурного   розвитку   молодого   покоління, створення соціально-економічних  і  правових  інститутів  з  метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Згідно із Законом всі діти  на території України,  незалежно від раси,  кольору шкіри,  статі,  мови,  релігії,  політичних або інших  переконань, національного,  етнічного  або  соціального походження,  майнового стану,  стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи  осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин,  мають рівні права і свободи,  визначені цим Законом та  іншими  нормативно-правовими актами. 
Розглянемо деякі з тих прав, що гарантуються даним Законом:
Ст. 6. Право на життя та охорону здоров'я  
Кожна дитина  має  право  на  життя.  
Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних  закладах охорони  здоров'я,  сприяє  створенню  безпечних  умов для життя і здорового розвитку дитини,  раціонального  харчування,  формуванню навичок здорового способу життя. 
 
Ст. 7. Право на ім'я та громадянство 
Кожна дитина з моменту  народження має  право  на  ім'я та громадянство. Місце  і  порядок  реєстрації народження   дитини визначаються сімейним законодавством, реєстрацію  актів цивільного   стану,   а   підстави  і  порядок  набуття та зміни громадянства визначаються   Законом  України "Про громадянство України" та іншими НПА.
 
Ст. 8. Право на достатній життєвий рівень 
Кожна дитина має право на  рівень  життя,  достатній  для  її фізичного,  інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. 
 
Ст. 10. Право на захист від усіх форм насильства 
Кожній дитині   гарантується   право   на  свободу,  особисту недоторканність та захист гідності.  Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних  та  інших  дитячих  закладах  мають забезпечуватися на принципах,  що  грунтуються  на  взаємоповазі,  справедливості   і виключають приниження честі та гідності дитини.
 
Ст. 9. Право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації 
Кожна дитина  має  право  на  вільне  висловлювання особистої думки,  формування власних поглядів,  розвиток власної  суспільної активності,  отримання інформації, що відповідає її віку. Це право включає   свободу   розшукувати,   одержувати,    використовувати, поширювати  та  зберігати  інформацію в усній,  письмовій чи іншій формі,  за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв'язку (комп'ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір  дитини.  Їй  забезпечується  доступ  доінформації  та  матеріалів  з  різних  національних  і міжнародних джерел,  особливо  тих,  які  сприяють   здоровому   фізичному   і психічному   розвитку,   соціальному,   духовному   та  моральному благополуччю. 
Діти мають  право  звертатися  до  органів  державної  влади, органів    місцевого    самоврядування,    підприємств,   установ, організацій,  засобів масової інформації та їх посадових  осіб  із зауваженнями  та пропозиціями стосовно їхньої діяльності,  заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення. 
 
Ст. 17. Право дитини на майно 
Майно, яке тобі придбали батьки для навчання, виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є твоєю власністю. Якщо тобі від 10 до 14 років, належним тобі майном управляють батьки. Якщо тобі від 14 до 18 років, ти маєш право вчиняти будь-які угоди, але за згодою батьків або з дозволу органу опіки і піклування.
 
Ст. 18. Право дитини на житло 
Держава забезпечує   право   дитини  на  проживання  в  таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. 
 
Право на відпочинок
Ти маєш можливість у вільний від навчання час відпочивати, тобто займатись своїми улюбленими справами (грати в футбол, ходити в кіно).
 
Ст. 19. Право на освіту 
Кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує  доступність  і  безоплатність   дошкільної, повної загальної середньої,  професійно-технічної,  вищої освіти в державних і комунальних  навчальних  закладах;  надання  державних стипендій  та  пільг  учням  і  студентам  цих закладів у порядку, встановленому законодавством України.
Держава забезпечує  право  на  вибір  навчального  закладу  і навчання  рідною  мовою  чи  на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах. 

На сьогодні різні державні органи  покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють на терені захисту прав дитини, щоб кожна дитина почувала себе захищеним законом повноцінним членом суспільства.

Кожна дитина мусить знати свої права. Без знання прав ні про який гармонійній розвиток особистості не можна говорити. Законів на захист прав підлітків у нашому суспільстві прийнято чимало і ми повинні домагатися захисту своїх прав у державі. Але реалізація наших прав не можлива для розвитку системи соціальних інститутів в державі.

 

 



Создан 23 авг 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 

Интернет реклама